Нуль життя. Нуль я. Нуль щастя. Все зникає в нікуди. Нуль надія, віра, казка. Залишилися сліди. Та і ті давно стирає, До болю жорстокий час. І нічого вже немає. Навіть Місяць теж погас... Я ніколи не питала, Що зробила я не так? Лише доля, що спіткала, З півшляху відкрила знак. Нуль. Нема кінця, початку. Бескінечності нема. Не існує дня і ранку. І ні слова. Я німа. Де ховатися щоночі? Куди б вітром занесло? Тиша. Світло ріже очі. Нуль. Ніколи не було.
